MANTAUA LUI GOGOL


publică, în traducere ucraineană [de Silvestru Zahorodnyi], un volum din proza sa, Моменти і нариси (Momente şi schiţe), care cuprinde: 25de minute, Telegrame, Five o'dock, Témpora, D-l Goe, La iarmaroc, Mici economii, Búbico, Lanţul slăbiciunilor, Reportaj, Vizită, Arendaşul român. Jertfe patriotice, „Românii verzi". Este puţin probabil ca această ediţie să fi cunoscut o oarecare răspândire în Ucraina, asemenea traduceri erau destinate, în primul rând, cititorilor de limba ucraineană din România. Traducerile nu se remarca prin virtuţi artistice deosebite. Am menţionat ediţia doar ca simplă informaţie culturală şi. evident, ca atenţie acordată lui Caragiale.


3 Cf.: Stanislav Semcinski. Іон Лука


Караджале (Ion Luca Caragiale). în: Українська літературна енциклопедія (Enciclopedia literară ucraineană), Kiev, 1990, voi. П, p .407-408.


4 Valeri Hakkebuş, Безсмертна усмішка


Караджале (Nemuritorul zâmbet al lui Caragiale), în rev. ,,Vs&svit"(,,UniversuT'), Kiev. 1977, nr. 7, p. 201-205: „Слава Йона Луки Караджале - відо- мого румунського письменника-сатирика - давно переступила межі батьківщини, його блискуча комедіографія справедливо завоювала світову сцену. Чари й краса драматургії Караджале можна було відчути під час гастролей у Радянському Союзі Бухарестського театру імені Лучії Стурдзи Буландри. в постановці якого комедія Загублений лист заграла всіма барвами сатири. Чим може зацікавити сучасного глядача анекдотична історія про парламентські вибори в повітовому румунському місті кінця минулого століття? Глибоке сучасне мистецтво Бухарестського театру дало відповідь на це запитання [ ..,] П'єсу Загублений лист можна вважати нещадним памфлетом на чітко окреслене провінційне румунське середовище 80-х років минулого століття. Але як і кожний класичний твір, вона має широкі ідейні засади, що й використовує повною мірою сучасний театр Румунії'".


5 G. Călinescu. Omul şi opera, în rev.


„Contemporanul", nr. 23, 8 iuniè 1962. 6 „Постановка режисера Лівіу Чулея аж


ніяк не порушує урівноваженої гармонійної форми комедії Караджале. Класичний твір відтворений на сцені з належним пієтетом, без будь-яких відступів від його органічного стилю" („Montarea regizorului Liviu Ciulei nicicum nu afectează forma echilibrată şi armonioasă a comediei lui Caragiale. Opera clasică este reprodusă pe scenă cu cuvenita pietate, fără nici un fel de abateri de la stilul ei organic'*.Valeri Hakkebuş, op. cit, p. 205).


7 „Перше, що впадає в око в режисурі


Чулея, це органічна простота. Коли піднімається завіса, на сцені, на тлі реалістичної, точно схарактеризованої в розумінні середовища й епохи декорації (автором якої є сам Чулей) починається життєподібна, правдива дія комедії, без перебільшення


і підкреслень.


Запропонованих Караджале гостроти ситуації і діалогу вистачає для такого об'єктивного сценічного викладу. Кінцевий сарказм вистави досягається не деформацією матеріалу п'єси, а мудрим проникненням в її зміст. „Післязавтра, в ту хвилину, коли більшістю голосів я буду проголошений депутатом... саме в цю хвилину ви дістанете назад лист", стоїть авторська ремарка „дуже тепло". Ця несподівана теплота, щирість і ніжність, з якою робляться найбрудніші й найогидніші справи, є одним із секретів сатири Караджале. Спекулятивні, нібито гуманістичні гасла, характерні для всяких псевдодемократичних виборів, створюють атмосферу нестерпної фальші. Це надзвичайно органічно й вміло відтворено в матеріалі п'єси".


8 „Режисер Лівіу Чулей гостро відчув


цю парадоксальну „ліричність" сарказму Караджале й знайшов для неї досконале сценічне втілення".


9 „Першу скрипку в ансамблі


„ангелоподібних" політиканів вистави грає (артист Петре Георгіу) „голова повітового комітету, виборчого комітету, поміщицького зібрання, шкільного комітету і більшості інших комітетів і зібрань" Захарія Траханаке - той самий обдурений чоловік, любовний лист дру- жини якого стає рушійною силою п'єси. Рідко коли можна побачити на сцені таку виняткову щирість виконавця в найбезглуздіших комедійних обставинах і ситуаціях. Довірливий відкритий погляд, постійна тепла усмішка, за якою ховається непорушний душевний спокій і незмінний оптимізм цього привабливого дідуся, стають своєрідною вершиною комедійного перебільшення вистави".


10 „Практичний розум і ініціативність


Кацавенку, його новочасна аморальність цілком виразно виявляють себе під час передвиборчої баталії. Артист Октавіан Котеску зі справжнім сценічним блиском відтворює підступний характер, цього політичного плазуна. Його завжди напівзігнута постать, похилена набік над ледь піднятими плечима голова, зизі, рухливі, ледь примружені очі й солоденька усмішка стають красномовним виявом органічної нещирості. Артист уміло використав підказану Краджале ремарку - „дуже тепло", вловивши в ній зерно сценічного образу. Сила органічного


Anul I, nr. 2, aprilie-iunie 15


Page 1  |  Page 2  |  Page 3  |  Page 4  |  Page 5  |  Page 6  |  Page 7  |  Page 8  |  Page 9  |  Page 10  |  Page 11  |  Page 12  |  Page 13  |  Page 14  |  Page 15  |  Page 16  |  Page 17  |  Page 18  |  Page 19  |  Page 20  |  Page 21  |  Page 22  |  Page 23  |  Page 24  |  Page 25  |  Page 26  |  Page 27  |  Page 28  |  Page 29  |  Page 30  |  Page 31  |  Page 32  |  Page 33  |  Page 34  |  Page 35  |  Page 36  |  Page 37  |  Page 38  |  Page 39  |  Page 40  |  Page 41  |  Page 42  |  Page 43  |  Page 44  |  Page 45  |  Page 46  |  Page 47  |  Page 48