Тема номера: тверді лікарські форми «Фармацевтична галузь», № 2 (105), жовтень 2025
Рис. 10. Схематичне зображення системи проникності на основі клітин Caco-2: 1 — донорна (апікальна) камера; 2 — акцепторна (базолатеральна) камера; 3 — моношар клітин Caco-2; 4 — твердий проникний базовий мембранний шар
тканинами. Перелік відомих допо- міжних речовин для досягнення sink-умов в акцепторній камері за наявності мембран Caco-2 дещо довший, ніж для ex vivo мембран, але все ще обмежений [55]. За конструкцією IDAS2 відрізня-
ється від MacroFLUX™: IDAS2 має дві невеликі акцепторні камери, а мембрани Caco-2 розташовані вер- тикально без лопаті всередині. Гід- родинаміка в акцепторних камерах не забезпечується. Крім того, через конструктивні відмінності, гідроди- наміка в донор-ємності IDAS2 відріз- няється від стандартизованої гідро- динаміки компендіального USP2 та від MacroFLUX™. Також у відомій комплектації IDAS2 немає пристроїв для in situ кількісного визначення речовини, але це може бути віднос- но легко виправлено. Для проведення досліджень про-
никності ex vivo крізь ТТ-мембрани зазвичай використовують камери проникності (Ussing chambers) різ- ної конструкції (рис. 12). В акцепторній частині Ussing ка-
мери sink-умови можна досягти зав- дяки великому об’єму середовища або додаванню допоміжних речо- вин, що підвищують розчинність [55], але їхній вибір доволі обмеже- ний. Використання допоміжних ре- човин для досягнення цієї мети (включно з поверхнево-активними речовинами) ускладнене, оскільки їхній вплив на транспорт діючої ре- човини та життєздатність мембрани
недостатньо вивчено. Інформація щодо дифузії допоміжних речовин у напрямку від базолатеральної до апікальної поверхні мембрани та- кож є обмеженою. Хоча оптимальна тривалість тес-
ту розчинення-проникності — при- близно 4 год (час проходження киш- ківником), життєздатність мембра- ни ТТ обмежена у часі і становить близько 90–150 хв після отримання з живого організму [56, 57]. Для під- тримання життєздатності ex vivo мембрани потрібна подача кисню в середовище акцептора. Звичайна процедура підготовки ex vivo мем- брани ТТ передбачає видалення слизу з апікальної поверхні тканини. Це дозволяє частково стандартизу- вати ex vivo зразок, оскільки товщи-
Рис. 11. Схематичне зображення системи IDAS2: 1 — камера-акцептор; 2 — шар клітин Caco-2
на слизового шару може варіювати між індивідами і залежати від про- цедури відбору. Слиз містить травні ферменти, і їхня наявність зменшує життєздатність мембрани. З іншого боку, важливість шару, що імітує слиз, уже доведено на штучних мембранах [47]. Отже, наявність слизу на апікальній поверхні ex vivo мембрани, ймовірно має аналогіч- ний ефект. Тому, підготовку ex vivo мембрани для проведення тесту розчинення-проникності можна пе- реглянути.
Рис. 12. Схематичне зображення камери Ussing: 1 — проникна ex vivo мембрана; 2 — донорна камера з відповідним середовищем; 3 — акцепторна камера з відповідним середовищем; 4 — система для вимірювання життєздатності мембрани (на основі TEER). Подавання кисню для підтримання життєздатності тканини та трубки для циркуляції середовища не показано
www.promoboz.com
ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ
47
Page 1 |
Page 2 |
Page 3 |
Page 4 |
Page 5 |
Page 6 |
Page 7 |
Page 8 |
Page 9 |
Page 10 |
Page 11 |
Page 12 |
Page 13 |
Page 14 |
Page 15 |
Page 16 |
Page 17 |
Page 18 |
Page 19 |
Page 20 |
Page 21 |
Page 22 |
Page 23 |
Page 24 |
Page 25 |
Page 26 |
Page 27 |
Page 28 |
Page 29 |
Page 30 |
Page 31 |
Page 32 |
Page 33 |
Page 34 |
Page 35 |
Page 36 |
Page 37 |
Page 38 |
Page 39 |
Page 40 |
Page 41 |
Page 42 |
Page 43 |
Page 44 |
Page 45 |
Page 46 |
Page 47 |
Page 48 |
Page 49 |
Page 50 |
Page 51 |
Page 52 |
Page 53 |
Page 54 |
Page 55 |
Page 56 |
Page 57 |
Page 58 |
Page 59 |
Page 60 |
Page 61 |
Page 62 |
Page 63 |
Page 64 |
Page 65 |
Page 66 |
Page 67 |
Page 68 |
Page 69 |
Page 70 |
Page 71 |
Page 72 |
Page 73 |
Page 74 |
Page 75 |
Page 76 |
Page 77 |
Page 78 |
Page 79 |
Page 80 |
Page 81 |
Page 82
