Тема номера: тверді лікарські форми «Фармацевтична галузь», № 2 (105), жовтень 2025
центрацію речовини в неде- структивний спосіб. Відбір про- би може зменшувати кількість вивільненої речовини, тим са- мим штучно спотворюючи оцін- ку проникності.
• Відбір проби може впливати на кількість розчиненої речовини через відсутність контролю тем- ператури (на рівні 37 °С). Оскіль- ки речовина може бути у формі істинного розчину, міцел, у стані, де превалює полімер або діюча речовина, in situ вимірювання не порушує ці структури. У разі зміни температури їхнє співвід- ношення може змінюватися, а також можлива преципітація.
Переваги in situ кількісного визначення в акцепторній камері: • Через зазвичай невеликий об’єм акцепторної камери не- коректні визначення можуть виникати за дуже низьких кон- центрацій речовини у відібра- них зразках (наприклад, для препаратів класів BCS III та IV).
• Для підтримання sink-умов може виникнути необхідність заміни середовища на попе- редньо підігріте, що потребує додаткових маніпуляцій.
Переваги in situ кількісного визначення одночасно у донорній і акцепторній камерах: • Практично необмежена кіль- кість точок відбору.
• Не потрібні відбір і фільтрація проб, що зменшує похибки мас-балансу. Мас-баланс може спотворюватися через адсорб- цію діючої речовини на мембра- нах фільтрів, піпетках, пробірках тощо. Концентрація речовини в зразку може змінюватися під час пробопідготовки-розведення, що може призводити до завище- них результатів, оскільки розчи- няються не лише молекулярно розчинені речовини, але й мікро- та нанокристали, аморфні част- ки, полімер-зв’язані молекули. На жаль, УФ-квантифікація не підходить для всіх діючих речовин
46 ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ
через особливості самих молекул або недостатню чутливість у разі низьких концентрацій. Тому й досі залишаються актуальними інші ме- тоди кількісного визначення (HPLC, UHPLC, мас-спектрометрія), що по- требують відбору проб. У дослідженнях проникності екс- периментально доведено важли- вість гідрофільного шару (імітація кишкового слизу) на поверхні ліпід- ної мембрани, що підтверджено IVIVC [47]. У цьому контексті нещо- давно виявлений ефект дрейфу час- тинок [48, 49] може набувати ще більшого значення. Тому важливість стандартизованої або контрольова- ної гідродинаміки у донорній камері стає очевидною, і використання доб ре перевіреного апарата USP2 є цілком виправданим. Існують також більш складні сис-
теми для оцінки проникності in vitro, наприклад, метод зворотного діалі- зу [50] чи ТТ-модель TNO [51]. Попри більшу фізіологічну схожість, їхня складність у збиранні та викорис- танні обмежує поширення у біофар- мацевтичних лабораторіях. У випадках, коли пасивна дифу-
зія не є основним шляхом переносу, використання неспецифічних ліпід- них штучних мембран стає недоціль- ним. Найбільш раціональними під- ходами є застосування моношару клітин Caco-2 та ex vivo мембран ТТ. Живі клітини є трудомісткими у ви- користанні, оскільки потребують під- тримання життєздатності за допомо- гою відповідного середовища. Ціліс- ність і, відповідно, життєздатність клітинного шару має бути підтвер- джена за допомогою спеціального обладнання. Зазвичай вимірюють трансепітеліальний електричний опір (TEER), але також можна визна- чати трансепітеліальну різницю по- тенціалів та струм короткого зами- кання [35].
TEER-значення вираховують на
підставі напругово-струмових харак- теристик. У відкритому режимі мембрана не підключена до джере- ла струму, але через певні часові ін- тервали подаються імпульси. Аль- тернативно можна застосовувати низьку напругу (в мВ) і розраховува-
ти TEER за законом Ома після про- ходження струму. Обладнання для вимірювання TEER [52] є доступним на ринку або ж його виробляють під замовлення. Проста система для дифузії з клі-
тинами Caco-2 (рис. 10) складається з багатолункових планшетів, розді- лених на донорні та акцепторні ка- мери моношаром клітин Caco-2, розміщених на проникній нейлоно- вій мембрані з порами близько 0,4–5 мкм [52]. Акцепторні камери мають дуже малий об’єм (часто не досягають sink-умов) і працюють у статичних умовах (іноді використо- вують орбітальні шейкери). Клітини Caco-2 краще імітують кишкову про- никність, ніж штучні мембрани. По- при те, що їх широко застосовують для скринінгу транспорту лікарських засобів, ця система непридатна для тестування вивільнення діючої речо- вини з лікарської форми. Дослідження проникності із за- стосуванням Caco-2 моношару є складними, потребують тривалої підготовки та ретельного догляду за клітинною лінією, що робить її вико- ристання доволі складним. Наскільки нам відомо, наразі не
існує комерційних апаратів для до- слідження вивільнення/розчинення- проникності, які б поєднували всі функції компендіального USP2 з ви- користанням ex vivo ТТ-мембрани. Проте інтеграція клітин Caco-2 між донорною та акцепторною камера- ми відома. В системі in vitro dissolution absorption (IDAS2; рис. 11) використано моношар клітин Caco-2 (з відносно стандартизова- ними властивостями), який форму- ється на сітці із синтетичного полі- меру з попередньо визначеними формами та площею поверхні, що може бути підготовлена у мікробіо- логічній лабораторії [53]. Активний транспорт крізь ткани-
ну кишківника людини (або тварини) не може бути повністю змодельова- ний за допомогою мембрани Caco-2 [54]. Основними перевагами мем- бран Caco-2 є: невикористання у дослідженні тварин; відносно висо- ка стандартизація та підвищена життєздатність у порівнянні з ex vivo
www.promoboz.com
Page 1 |
Page 2 |
Page 3 |
Page 4 |
Page 5 |
Page 6 |
Page 7 |
Page 8 |
Page 9 |
Page 10 |
Page 11 |
Page 12 |
Page 13 |
Page 14 |
Page 15 |
Page 16 |
Page 17 |
Page 18 |
Page 19 |
Page 20 |
Page 21 |
Page 22 |
Page 23 |
Page 24 |
Page 25 |
Page 26 |
Page 27 |
Page 28 |
Page 29 |
Page 30 |
Page 31 |
Page 32 |
Page 33 |
Page 34 |
Page 35 |
Page 36 |
Page 37 |
Page 38 |
Page 39 |
Page 40 |
Page 41 |
Page 42 |
Page 43 |
Page 44 |
Page 45 |
Page 46 |
Page 47 |
Page 48 |
Page 49 |
Page 50 |
Page 51 |
Page 52 |
Page 53 |
Page 54 |
Page 55 |
Page 56 |
Page 57 |
Page 58 |
Page 59 |
Page 60 |
Page 61 |
Page 62 |
Page 63 |
Page 64 |
Page 65 |
Page 66 |
Page 67 |
Page 68 |
Page 69 |
Page 70 |
Page 71 |
Page 72 |
Page 73 |
Page 74 |
Page 75 |
Page 76 |
Page 77 |
Page 78 |
Page 79 |
Page 80 |
Page 81 |
Page 82
