search.noResults

search.searching

saml.title
dataCollection.invalidEmail
note.createNoteMessage

search.noResults

search.searching

orderForm.title

orderForm.productCode
orderForm.description
orderForm.quantity
orderForm.itemPrice
orderForm.price
orderForm.totalPrice
orderForm.deliveryDetails.billingAddress
orderForm.deliveryDetails.deliveryAddress
orderForm.noItems
AIR CARG O WEEK


EUROPEAN CARGO


УКРАЇНА: ВІЙНА, ГЛОБАЛЬНІ НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХ ДО ВІДНОВЛЕННЯ


ДО ТРЕТЬОЇ РІЧНИЦІ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ МИ ПОПРОСИЛИ НАШУ ЖУРНАЛІСТКУ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ АНАСТАСІЮ СІМСЕК ОСОБИСТО ПОГЛЯНУТИ НА СТАН АВІАВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ У ЇЇ КРАЇНІ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ.


Основні міжнародні програми, включаючи місії для NSPA,


“А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має!” Ліна Костенко


С


лова Ліни Костенко мають глибокий зміст для українців сьогодні. Мрія – це не просто слово, це рушійна сила, що веде людство вперед навіть у найтемніші часи. Знищення легендарного Антонова Ан-225 “Мрія” у перші дні повномасштабного


вторгнення стало символом не лише руйнувань, а й незламного українського духу. Попри війну, українська авіація продовжує існувати й


розвиватися. Авіавантажний сектор, який до 2022 року був потужним глобальним гравцем, зіткнувся з безпрецедентними викликами — зруйновані аеропорти, втрата літаків, неможливість здійснювати операції в українському повітряному просторі. Однак навіть у цих надзвичайних умовах Antonov Airlines, найбільший оператор важких вантажних перевезень, продовжує свою місію, працюючи з тимчасової бази в Німеччині.


Від гігантів радянської доби до ключового сегмента вантажних перевезень Україна стала важливим гравцем у сфері авіавантажних перевезень ще за часів СРСР, коли в Київському конструкторському бюро Антонова (нині ДП «Антонов») були розроблені найбільші вантажні літаки у світі. Важкий транспортник Ан-124 «Руслан», що вперше піднявся в небо у 1982 році, став робочою конячкою для перевезення негабаритних вантажів. А у 1988 році був створений унікальний Ан-225 «Мрія» – шестимоторний гігант, який залишається найважчим літаком, коли-небудь побудованим. Після здобуття незалежності Україна зберегла частину


цього авіапарку та у 1990-х роках заснувала Antonov Airlines, комерціалізувавши ці літаки для потреб глобальної логістики. У конкурентній боротьбі з Volga-Dnepr Airlines (РФ), яка також експлуатувала літаки Антонова, українська авіакомпанія домінувала у ніші перевезення надважких та негабаритних вантажів: промислового обладнання, аерокосмічних компонентів та гуманітарної допомоги. До 2022 року Antonov Airlines мала у своєму розпорядженні сім Ан-124 «Руслан» та єдиний у світі Ан- 225 «Мрія», що робило її єдиним оператором, здатним піднімати вантажі, недосяжні для стандартних вантажних літаків.


6


покладалися на українські літаки для перевезення військових та гуманітарних вантажів. Міжнародні логістичні компанії, такі як DHL, відкрили свої хаби


поблизу Борисполя, а українські авіаперевізники, переважно пасажирські, транспортували вантажі у багажних відсіках літаків на міжнародних маршрутах. Окрім того, нові гравці також прагнули розширити ринок — наприклад, Nova Poshta під час війни запустила власну вантажну авіакомпанію Supernova Airlines, яка у 2024 році здійснила перші чартерні рейси на Boeing 737F через європейські аеропорти. Це зростання підкреслювало довгостроковий потенціал


українського авіавантажного сектору – потенціал, який був різко зупинений російським вторгненням у лютому 2022 року.


Втрати інфраструктури та флоту через війну Вторгнення Росії завдало нищівного удару по авіаційній інфраструктурі України, особливо по аеропорту Антонов у Гостомелі – домашній базі та випробувальному майданчику Антонова. У ході битви за Гостомель у лютому 2022 року російські війська


завдали значних пошкоджень аеропорту та авіапарку компанії. «З початком повномасштабного вторгнення Російська


Федерація завдала значних збитків інфраструктурі домашнього аеропорту Антонова в м. Гостомель. Значно пошкоджені унікальні літаки Ан-22, Ан-225, Ан-124. Головний офіс компанії був знищений. Ан-28, Ан-74, Ан-26 зруйновані повністю», – розповідає Дмитро Просвірін, керівник комерційного департаменту Antonov Airlines. Також був зруйнований головний офіс компанії. Втрати стали


серйозним ударом – флот Antonov Airlines скоротився з восьми великих вантажних літаків до п’яти після боїв. Якщо до війни Антонов мав сім Русланів і Мрію, то до середини 2022 року в експлуатації залишалося лише п’ять Ан-124, що зменшило вантажні потужності компанії на третину. Окрім втрат у флоті Антонова, війна фактично призвела


до повного припинення комерційної авіації в Україні. Через ракетні удари по аеропортах та закриття повітряного простору з міркувань безпеки Бориспіль та інші аеропорти припинили роботу 24 лютого 2022 року. Жодні регулярні чи чартерні вантажні рейси не могли виконуватися з України або в Україну через високий рівень загрози. Уся авіавантажна логістика була змушена перебудуватися та проходити через сусідні країни. Вантажі, призначені для українського бізнесу або гуманітарної


допомоги, тепер зазвичай доставляються до хабів у Жешуві, Варшаві або Будапешті, а потім перевозяться автотранспортом через кордон. Таке рішення забезпечує безперервність постачань, але призводить до збільшення часу доставки та складніших логістичних процесів. Знищення Ан-225 «Мрія» – глобальної авіаційної ікони – стало,


можливо, найбільш помітним символом руйнування української авіації внаслідок війни. Гігант з розмахом крил 84 метри, що


встановив численні рекорди вантажопідйомності та розмірів, був знищений у власному ангарі. Проте українська влада пообіцяла відбудувати «Мрію»


як символ стійкості. Плани щодо створення нового Ан-225 уже обговорюються. Як заявив Давид Арахамія, урядовий представник, «окупанти можуть знищити матеріальні речі, але «Мрію» – ніколи». Він розповів, що ще в середині 2022 року Україна вже


розпочала проєкт будівництва нового літака, оновленого з сучасним цифровим обладнанням, що дозволить «Мрії» стати ще потужнішою». Цей амбітний проєкт також обговорювався із закордонними


партнерами, зокрема з британським підприємцем Річардом Бренсоном, який висловив готовність допомогти у відбудові зруйнованої бази Антонова та його флагманського літака.


Глобальні логістичні зміни через війну Вторгнення Росії спричинило глобальні збої в авіаційній логістиці, змусивши авіакомпанії перебудовувати маршрути буквально за одну ніч. Закриття українського повітряного простору та санкції проти російської авіації змінили розклад міжнародних перевезень. Ключовим фактором стало відсторонення російських


авіаперевізників – потужного гравця у світовому вантажному авіасекторі. Найбільша російська вантажна авіакомпанія Volga-Dnepr


та її дочірні компанії, зокрема AirBridgeCargo, припинили діяльність у березні 2022 року через санкції ЄС. До війни ця група обслуговувала майже половину російського ринку авіаперевезень та близько 4% світової вантажної авіації, особливо на маршрутах між Європою та Азією. Їхня зупинка миттєво прибрала значну частину важковагової авіапотужності з ринку. Для Antonov Airlines війна створила як проблеми, так і можливості


на міжнародній арені. З одного боку, втрата літаків та продовження бойових дій обмежили операції. З іншого – вихід з ринку російських конкурентів, таких як Volga-Dnepr, відкрив для української компанії більше контрактів на важковагові перевезення. До війни Антонов та Volga-Dnepr часто конкурували або


співпрацювали у сфері перевезення негабаритних вантажів – наприклад, обидві компанії були підрядниками у стратегічній програмі SALIS. Після початку війни та заборони російських літаків у


повітряному просторі Європи та США, Ан-124-100 «Руслани» Антонова стали ще більш незамінними для західних клієнтів у сфері аерокосмічної, енергетичної та оборонної промисловості. «Antonov Airlines нині є основним постачальником


авіаперевезень надважких і великогабаритних вантажів», – зазначає Дмитро Просвірін.


Адаптація операцій у закритому повітряному просторі З зруйнованою базою та закритими українськими аеропортами,


Page 1  |  Page 2  |  Page 3  |  Page 4  |  Page 5  |  Page 6  |  Page 7  |  Page 8  |  Page 9  |  Page 10  |  Page 11  |  Page 12  |  Page 13  |  Page 14  |  Page 15  |  Page 16  |  Page 17  |  Page 18  |  Page 19  |  Page 20  |  Page 21  |  Page 22  |  Page 23